Село Дорогинка у Прилуцькому районі Чернігівщини відоме своїми унікальними особливостями, які вирізняють його серед інших населених пунктів області. Тут є одразу дві площі, а також велику кількість локальних топонімів, що збереглися ще з давніх часів. Серед них — Запричин поворот, Кирилянчин поворот, Гордієнків поворот, які нагадують про стародавні роди та місцеві легенди.
Поряд із селом розташоване урочище «Озера», де нараховується близько десяти водойм. Саме ця місцевість, за версіями краєзнавців, у часи Київської Русі була важливим перехрестям торгових і військових шляхів, що вели від Чернігова до Переяслава.
Окремою «родзинкою» Дорогинки стали подвійні прізвища місцевих жителів. У документах записували офіційні прізвища, а в побуті активно використовувалися інші — прізвиська, які з часом закріплювалися за цілими поколіннями. Так, Павловичів називали Золотаренками чи Миколаєнками, Шовкунів — Висенками, Шевченків — Костьовичами, а Бутенків — Чепурушками.
Історія села має й трагічні сторінки. На початку ХХ століття тут відбулася кривава сутичка між військовими загонами Нестора Махна та радянською міліцією. Внаслідок бою загинуло понад сотню правоохоронців, що суттєво ослабило ніжинський міліцейський штаб — його чисельність скоротилася майже наполовину. Цей факт зберігся у публікаціях тодішньої преси.
Цікаво, що назва Дорогинка існує не лише на Чернігівщині. У Київській області, біля Фастова, є село з такою ж назвою, що бере початок від імені козака Дороша. Спершу поселення мало назву Дорошинка, однак згодом воно трансформувалося у Дорогинку. Ще один населений пункт із такою ж назвою є в Казахстані, де наголос роблять на другому складі — ДорОгинка.