Військовослужбовці Іван та Марина Кузьменки, які пройшли Маріуполь і пережили жахи війни, повернувшись додому, відкрили в Ріпках на Чернігівщині власну справу — СТО з символічною назвою «Азовсталь».
Випробування війною
До повномасштабного вторгнення подружжя служило у прикордонних військах у Маріуполі. Марина — у 105-му, а згодом у 1-му прикордонному загоні. Іван був безпосередньо на «Азовсталі», де отримав поранення та потрапив у полон. Половину року він провів у неволі, переживши голод, тортури та перебування в Оленівці. Його вдалося обміняти лише через пів року після захоплення.
Марина, залишившись у місті без документів, мусила видавати себе за цивільну, щоб вижити й вийти з окупованого Маріуполя.
Сімейна справа після фронту
Після звільнення Івана вони повернулися в рідні Ріпки. Одружившись, вирішили не втрачати часу і здійснити мрію — відкрити власну майстерню. Власними силами та за підтримки державного гранту вони створили сучасне СТО, що стало першим у громаді з 3D-розвалом-сходженням та новітнім обладнанням.
«Це мрія чоловіка з дитинства — техніка, мотоцикли, машини. Я вирішила допомогти йому втілити це», — ділиться Марина.
СТО з душею та місією
Іван Кузьменко підкреслює: майстерня — не просто бізнес. У майбутньому вони планують створити робочі місця для інших ветеранів, допомагаючи їм соціалізуватись та повернутись до життя після фронту.
«Хлопці, які сидять вдома і не бачать перспектив, можуть знайти тут себе. Ми покажемо приклад, що не можна опускати руки», — каже Іван.
СТО ще добудовується, проте вже зараз обслуговує клієнтів. Подружжя впевнене — попереду ще багато проєктів, нових ідей і маленьких перемог.
«Маємо дитину, маємо справу, маємо віру — значить, усе буде добре. Життя не зупинилося, воно лише починається», — підсумовує Марина Кузьменко.
