Чернігів на два дні став центром ветеранського спорту. 4 квітня в місті офіційно стартували всеукраїнські змагання з адаптивних дисциплін, які зібрали 340 учасників — це майже вдвічі більше, ніж минулого року. Ветерани та ветеранки, які пройшли крізь пекло боїв та важкі поранення, приїхали сюди не лише за медалями, а передусім за відчуттям спільноти.
Географія змагань вражає: до Чернігова завітали представники майже всіх областей України. Програма турніру насичена та адаптована під можливості кожного учасника. Спортсмени випробують себе у таких дисциплінах:
- Командний жим лежачи та веслування на тренажерах.
- Енергійний аеробайк та настільний теніс.
- Кульова стрільба з малокаліберної гвинтівки та швидкісна стрільба з лука.
- Петанк — стратегічне кидання металевих кулями.
Географія учасників: від Сум до Мукачева
Для багатьох цей турнір став дебютом. Військовослужбовиця Яна Кузнєцова вперше бере участь у змаганнях такого рівня. Попри хвилювання та сильну конкуренцію серед жінок, дівчина показала вражаючий результат у жимі — 44 повторення. «Це цікава ветеранська “двіжуха”», — повторюють учасники слова голови ГО «Серцевір» Вікторії Калмикової, яка організувала цей захід.
Особливу атмосферу створюють історії самих бійців. Віталій Дугін приїхав із Сум. Після підриву на гранаті під Куп’янськом у жовтні 2023 року він пережив ампутацію та тривалу реабілітацію. Сьогодні він підтримує побратимів, а вже 5 квітня вийде на рубіж для стрільби з лука. Для Віталія спорт став способом повернутися до активного життя після року в статусі цивільної людини.
Емоційна реабілітація та підтримка близьких
Важливою частиною турніру стала присутність родин. Михайло Гарганчук, який зазнав поранень у Вовчанську та Торецьку, змагається вже вдруге. Цього року за нього вболівають дружина Олена та маленький син. Для хлопчика це перша можливість побачити батька у ролі спортсмена, адже раніше Михайло тренувався переважно в закритих залах за місцем служби.
На ігрових майданчиках для петанку панує особливий азарт. Ветеран Володимир Качан, який отримав поранення в Серебрянському лісі через ворожий скид з дрона, демонструє майстерність гри лівою рукою, оскільки права тепер не працює. Чоловік займається цим видом спорту менше року, проте вже має срібло професійного турніру в Мукачеві.
«Це найгуманніший вид спорту. Будь-яка вікова категорія може грати, а також з будь-якими травмами. Якщо хоч одна рука працює — вже можна грати», — ділиться досвідом Володимир.
Змагання у Чернігові доводять: адаптивний спорт — це не лише про фізичне відновлення. Це простір, де кожен ветеран може реалізувати свої можливості, поспілкуватися з тими, хто розуміє його без слів, та відчути себе частиною великої і незламної родини.