У чернігівському ветеранському просторі «Серцевір» щосереди відбуваються сеанси каністерапії — реабілітації за участі спеціально навченої собаки. Кане-корсо на ім’я Лілу вже сім років допомагає людям з тривожними розладами, ПТСР і фізичними обмеженнями краще почуватися, долати страхи, розвивати моторику та налагоджувати комунікацію.
Проєкт реалізується компанією COLLAR спільно з ГО «Ветеранська спільнота України «Серцевір». Заняття проводяться безкоштовно для ветеранів, членів їхніх родин і дітей.
Як Лілу стала терапевткою
Кінолог Євген Усенко розповідає, що підготовка собаки до терапевтичної роботи починається з оцінки характеру, яку проводять після досягнення дворічного віку. Важливо не лише природне врівноваження тварини, а й навчання. Лілу пройшла всі програми та тестування, необхідні для роботи з людьми у вразливому стані.
«Собака має бути психологічно стабільною. Лілу працює лише по пів години двічі на тиждень — для неї це комфортне навантаження. Перед заняттями ми обов’язково граємось, щоб зняти напругу», — пояснює Євген.
Групи для сеансів формують невеликі, щоби уникнути стресу як у людей, так і в самої тварини. Заняття супроводжує команда з кінолога та психологині.
Ефект спокою і довіри
Психологиня Інна Каращук, яка також є керівницею секції соціальної відповідальності компанії COLLAR, зазначає, що контакт із собакою має глибокий терапевтичний ефект. Взаємодія зі спокійною, привітною твариною знижує рівень тривожності, сприяє релаксації та формує відчуття безпеки.
«Собака не критикує, не ставить оцінок — вона просто поруч. І це дуже важливо для тих, хто пережив травму, відчуває себе вразливим або відчуженим», — каже Інна.
Для дітей — гра, для ветеранів — крок до відновлення
Дітям такі заняття допомагають покращити навички спілкування, знизити тривожність, набути впевненості. Завдяки Лілу маленькі учасники стають активнішими, охочіше виконують завдання, навіть такі, які зазвичай викликають стрес — наприклад, читання вголос.
Для ветеранів каністерапія — це ще й фізична реабілітація. Робота з собакою допомагає долати біль, зрушити з місця, відновити рухові навички. Через прості вправи — прогулянки, кидання м’яча, перетягування каната — поступово покращується координація та загальний фізичний стан.
«Коли людина погано запам’ятовує через контузію, ми просимо її кілька разів назвати кличку собаки, виконати просту дію, як-от кинути м’яч. З часом це формує нові нейронні зв’язки. А дотик до м’якої шерсті чи теплий язик, що торкається руки, повертає тактильність», — пояснює пані Інна.

Контакт, довіра та поступове відкриття
Для багатьох ветеранів повернення до цивільного життя — складний і болючий процес. Заняття з Лілу допомагають їм поступово долати внутрішню замкненість і тривожність. Через гру з собакою виникає перший крок до взаємодії з іншими людьми — без примусу, через спокій і безпечну атмосферу.
Проєктна менеджерка ГО «Серцевір» Ольга Островідова підкреслює, що ініціатива компанії COLLAR стала можливою завдяки готовності не лише надати ресурси, а й глибоко зануритися в процес підтримки ветеранів.

Лілу — улюблениця дітей і дорослих
Після заняття учасники часто діляться зворушливими враженнями. Мама ветерана Анастасія зізнається, що Лілу допомогла їй розслабитися, і тепер родина хоче навчити свого молодого песика гарній поведінці. Маленька Надія каже, що собака була великою, але зовсім не страшною. А хлопчик Андрій з ентузіазмом додає:
«Було прикольно, хочу ще! У нас вдома теж є собака, але я хочу навчити її новим командам, як у Лілу!»
На заняттях з каністерапії можна гладити, обіймати Лілу, грати з нею, навчати її командам або ж іти в парі із заплющеними очима — довіряючи їй свій рух. Іноді для початку саме цього й достатньо — щоб знову повірити у контакт, безпеку та життя.



