26 липня на 86-му році життя помер Герой України, знаний аграрій та багаторічний керівник ТОВ “Земля і Воля” Леонід Яковишин. Про втрату повідомила Бобровицька міська рада на своїй сторінці у Facebook.
Як підтвердив заступник міського голови Бобровиці Володимир Данішевський, останні дні Леонід Григорович провів у Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені Шалімова.
Життєвий шлях і становлення
Леонід Яковишин народився 19 травня 1939 року в селі Козятин на Вінниччині. Після завершення навчання в Уманському сільськогосподарському інституті у 1961 році, де здобув фах агронома, він присвятив себе розвитку сільського господарства. Пізніше захистив дисертацію й отримав науковий ступінь кандидата економічних наук. Його наукова праця була присвячена питанням інтенсифікації картоплярства та підвищення ефективності агровиробництва на Чернігівщині.
Трудову діяльність розпочав агрономом, згодом став старшим агрономом, а вже у 1966 році очолив Костопільське райуправління сільського господарства на Рівненщині. У 1970 році обійняв посаду директора Бобровицького радгоспу-технікуму, який згодом трансформував у провідне підприємство — ТОВ “Земля і Воля”, де працював генеральним директором з 1995 року.
Політична діяльність і державна служба
У березні 1990 року Леоніда Яковишина обрали народним депутатом України I скликання по Козелецькому виборчому округу № 44 на Чернігівщині. У Верховній Раді він активно працював у комісії з питань Чорнобильської катастрофи, де обіймав посаду заступника голови, а також був членом комісії з боротьби з корупцією, організованою злочинністю та хабарництвом.
Свого часу Яковишин був радником високопосадовців — зокрема в.о. Прем’єр-міністра Юхима Звягільського, прем’єра Віталія Масола та першого заступника голови Верховної Ради. У 2002 році балотувався до парламенту IV скликання від блоку партій “Єдність”.
Визнання та відзнаки
За багаторічну сумлінну працю, новаторський підхід у сільському господарстві та значний внесок у розвиток агропромислового комплексу України Леонід Яковишин був удостоєний найвищої державної нагороди — звання Героя України. Раніше отримав також радянський орден “Знак Пошани”.
Його діяльність стала прикладом самовідданого служіння українській землі, професійному розвитку сільського господарства та державному будівництву.