Уряд оприлюднив деталі майбутніх контрактів для військовослужбовців. Серед ключових положень розглядають річну перерву для мобілізованих та підвищені базові нарахування. Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував, які строки контрактів пропонують, хто зможе їх укладати та які зауваження висловлюють експерти й військові.
Пропозиції про оновлення контрактної системи звучали від влади вже тривалий час, і тепер уряд окреслив можливі параметри служби. Під час брифінгу народний депутат і член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський повідомив, що обговорюють довгострокові контракти на період від 1 до 5 років. Він зазначив, що після двох років служби за таким контрактом військовослужбовець зможе протягом року не підлягати мобілізації. Право укладати нові контракти пропонують надати і тим, хто лише вступає до війська, і тим, хто вже проходить службу.
У Міністерстві оборони пояснили, що в нових угодах передбачають підвищення базових виплат. Заплановано збільшення окладів до 50-60 тисяч гривень, а також доплати, розширені бойові виплати та бонуси за підписання контракту, розмір яких залежатиме від його тривалості. Разом з тим, за словами Федора Веніславського, дискусії щодо фінансових умов ще тривають. Він наголосив, що потрібно забезпечити однакове грошове забезпечення для військових із подібними функціональними обов’язками, аби уникнути різниці в правовому статусі та нерівності між діючими контрактниками й тими, хто укладатиме угоди згодом.
У МО також вказують, що військовослужбовці матимуть змогу самостійно обирати бригаду та посаду під час підписання контракту.
Публічне обговорення нової системи контрактів планують розпочати на початку наступного року, про що заявив Міністр оборони України Денис Шмигаль. За його словами, впровадження моделі вимагатиме внесення змін до кількох постанов Кабміну. Точний строк запуску контрактів поки невідомий. Федір Веніславський зауважив, що комплексних змін до законодавства не потрібно, а ухвалити необхідні рішення на рівні підзаконних актів можна швидко. Водночас він підкреслив важливість розуміння фінансових можливостей держави, адже видатки за новими контрактами мають бути забезпечені реальними джерелами фінансування.
Нардеп Роман Костенко раніше інформував, що у Верховній Раді готуються зареєструвати відповідний законопроєкт. Він наголосив на існуванні кількох спірних моментів у документі, які ще потребують опрацювання, але висловив переконання, що у фінальній версії з’явиться «багато позитивних норм».
Головною особливістю нових контрактів залишається визначений строк служби. Для військових, які мобілізовані або підписали угоди до 2022 року, питання строків особливо важливе, адже в умовах воєнного стану вони не можуть залишити військо після завершення дії попередніх контрактів. Видання “Deutsche Welle” нагадує, що врегулювати це питання намагалися ще у 2023 році, але торік відповідні норми з проєкту закону про мобілізацію вилучили.
Повернення до теми строків служби спричинило як підтримку, так і зауваження. Військова омбудсменка Ольга Решетилова назвала новації позитивними та закликала «не поспішати з критикою», зазначивши, що документ ще доопрацьовують. Водночас під її дописом у Facebook користувачі вказують на ймовірну нерівність між чинними військовими та новими контрактниками, зокрема у праві на відтермінування мобілізації.
Новобранці зможуть отримати перерву після двох років служби, тоді як для тих, хто вже у війську, цей строк буде довшим. На її думку, «це не відповідь на запит про справедливість», адже «комусь плюс два роки від нуля, а комусь від трьох з половиною».