У жіночій збірній України з біатлону стартував новий тренерський етап, і він уже супроводжується гучними заявами. Оксана Хвостенко, яка нещодавно очолила команду, відкрито поставила під сумнів переконання про перевагу іноземних спеціалістів, наголосивши – українська школа тренерів здатна давати не гірший результат, а подекуди й кращий.
Її призначення відбулося за рішенням президії Федерації біатлону України. На цій посаді Хвостенко змінила Миколу Зоца, який керував жіночою збірною протягом трьох сезонів. Разом із новим керівництвом команда отримала й новий підхід до підготовки.
Раніше українські біатлоністки працювали як з вітчизняними тренерами, так і з запрошеними фахівцями. Зокрема в олімпійські цикли до Пхьончхана та Ігор у Пекіні команду очолював словенець Урош Велепець, який навіть повертався до роботи зі збірною у сезоні-2021/22. Та нинішній курс виглядає інакше – з акцентом на внутрішні ресурси.
Позиція тренерки та критика «іноземного стандарту»
Хвостенко досить прямо окреслила свою позицію щодо ролі українських тренерів у розвитку команди. Вона вважає, що порівняння з європейськими школами часто працює не на користь України лише через стереотипи.
«Завжди кажуть, що іноземні фахівці приходять і вони все знають, а ми нічого не розуміємо. Я б могла довго сперечатися на цю тему – наші тренери все одно набагато сильніші», – зазначила вона.
За словами тренерки, ключова відмінність полягає не у кваліфікації, а у системі, яка істотно відрізняється від скандинавської чи центральноєвропейської. Українські спеціалісти змушені працювати в інших умовах і адаптувати методики під реальність команди.
«Ми беремо те, що можемо взяти – наше, своє, і з цього намагаємося зібрати необхідне, щоб спортсмен показав свій максимум», – пояснила Хвостенко.
Вона також підкреслила, що тренер у збірній – це не просто координатор підготовки, а ключова фігура, яка визначає результат. Від злагодженості роботи штабу, на її думку, залежить і підсумкова позиція спортсменів у сезоні.
Перебудова складу і пошук швидкості на трасі
Після приходу нового тренерського штабу жіноча команда готується до чергового етапу змін. Йдеться не про повне переформатування складу, а радше про внутрішні корекції між командами «А» та «Б», а також індивідуальні програми для окремих спортсменок.
Хвостенко зазначає, що більшість біатлоністок, які виступали в попередньому сезоні, залишаються у системі підготовки. Однак можливі перестановки між групами та навіть часткове об’єднання складів.
Окремий акцент тренерка робить на слабкому місці команди – швидкості проходження дистанції. При цьому стрільбу вона оцінює як стабільний компонент.
«Вся жіноча команда не так погано працює у стрілецькій підготовці. Те, чого не вистачає, – це швидкість по трасі. Це буде цілий ланцюжок роботи», – сказала вона.
За її словами, над цим напрямком працюватимуть комплексно, оскільки він залежить одразу від кількох факторів підготовки – фізичних, тактичних і відновлювальних.
Юніорки, досвід і конкуренція всередині команди
Ще одним важливим кроком стало об’єднання юніорської збірної з основним складом. Частина молодих біатлоністок переходить до роботи поруч із більш досвідченими спортсменками, які вже мають досвід виступів на рівні Кубка світу та Олімпійських ігор.
Серед них – Олена Городна, Христина Дмитренко та Дарина Чалик. У новій структурі вони тренуватимуться разом із юніорками, формуючи змішану групу підготовки.
Хвостенко пояснює цей крок як необхідність прискорення адаптації молоді до міжнародного рівня. Юніоркам, на її думку, критично важливо швидше набирати досвід у спільній роботі з більш досвідченими спортсменками.
«Вони будуть орієнтуватися на дорослих дівчат, їхню поведінку та ставлення до тренувань», – зазначає тренерка.
Водночас вона наголошує, що говорити про чітко визначених лідерів у команді зарано. Результати в біатлоні часто змінюються від старту до старту, тому внутрішня конкуренція залишається відкритою.
Фактично новий тренерський штаб формує команду без різких розривів у складі, але з оновленою філософією підготовки. Ставка робиться на поєднання досвіду та молодості, а також на посилення тих компонентів, які найбільше впливають на результат у сучасному біатлоні.



