Хоч дата поїздки українського президента до Сполучених Штатів поки не визначена, як і формат участі європейських лідерів, зрозуміло, що саме вони разом з українськими й американськими представниками в Женеві цими вихідними переробляли первісний «мирний» документ. Із запропонованих 28 пунктів у ньому залишили 19. Про існування цього плану, що за структурою нагадував російські вимоги щодо капітуляції України, світ дізнався минулого тижня з публікації в Axios.
Як уточнювали Bloomberg та The Washington Post, президент США Дональд Трамп, підтримуючи його політично, не вникав у деталі документа. Розробкою займалися спецпредставник Стів Віткофф, зять Трампа Джаред Кушнер та представник Путіна Кирило Дмітрієв. Саме Ден Дрісколл, високопосадовець Пентагону та близький до віцепрезидента Джей Ді Венса, особисто передав матеріали Володимиру Зеленському під час візиту до Києва 20 листопада.
Сенатори зі США, посилаючись на слова держсекретаря Марко Рубіо, говорили, що запропонований план нагадував «список побажань росіян». Згодом Рубіо й Держдеп це заперечили. Водночас прем’єр Польщі Дональд Туск вимагав розкрити авторів документа, а президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що жодний «мир» не може означати капітуляцію України.
У цьому матеріалі йдеться про результати переговорів у Женеві, нову редакцію плану та те, які найскладніші положення Зеленський і Трамп обговорять особисто.
За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, Київ розраховує, що візит президента до США відбудеться ще у листопаді, аби завершити узгодження необхідних пунктів із Трампом. Зеленський підтверджував, що після перемовин у Женеві кількість пунктів зменшилася, а «чутливі речі» він має намір проговорити з американським лідером окремо.
Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який брав участь у женевських переговорах, пояснив у коментарі Financial Times, що під «чутливими» маються на увазі питання територій і взаємин між НАТО, Росією та США. Але зміст цих пунктів невідомий. Кислиця уточнив, що копії оновленого проєкту забрали у всіх, крім керівників української та американської делегацій.
Виходячи з інформації, яку публікували медіа про «злиті» російські пропозиції, російський варіант містив вимоги визнати Крим, а також Луганську і Донецьку області фактично російськими, а лінію зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях заморозити. Європейські позиції передбачали переговори про можливий обмін територіями від поточного розмежування після припинення вогню.
Водночас російська сторона наполягала на закріпленні «невступу до НАТО» в Конституції України й вимагала гарантій, що Альянс не прийме її в майбутньому. Європейці ж наголошували, що вступ залежить від згоди членів НАТО, а відмова від політики розширення є неприйнятною. За словами британського прем’єра Кіра Стармера, питання, що стосуються Європи та НАТО, потребують узгодження всіма членами Альянсу.
Стосовно миротворців російський документ категорично забороняв будь-яке їхнє розміщення в Україні. Європейський підхід передбачав, що сили НАТО чи європейські формування не будуть присутні в Україні в мирний час. Водночас президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що після підписання угоди сили запевнення з Франції, Британії та Туреччини можуть бути дислоковані в містах, розташованих далеко від фронту, включно з Києвом та Одесою.
Ще однією важливою відмінністю були пропозиції щодо чисельності української армії. Російська редакція вимагала обмежити ЗСУ до 600 тисяч у мирний період. Європейські лідери в пункті 6 своїх пропозицій дозволяли чисельність до 800 тисяч. Після Женеви цей пункт не коментували ані Київ, ані Вашингтон, ані столиці ЄС. Лише 25 листопада Financial Times, посилаючись на українських посадовців, повідомила про згоду Києва на обмеження до 800 тисяч. Інші ЗМІ припускали, що цю норму пізніше взагалі виключили.
На думку The Guardian, після перемовин у Женеві досі не видно, чи узгодили США і Україна структуру майбутніх гарантій безпеки та юридичні механізми їхнього оформлення. Раніше ми писали, що Київ отримав від США угоду щодо гарантій у разі повторної агресії Росії, яка включає можливість залучення збройних сил, розвідки та логістики партнерів. Аналітики зазначали, що Україна прагне уникнути ризиків, подібних до Будапештського меморандуму, але конкретики щодо ратифікації таких рішень немає.
Зі слів Кислиці зрозуміло, що від первісного документа лишилися лише окремі елементи. Голова американської делегації Марко Рубіо говорив про значний прогрес. Politico писало, що участь держсекретаря США змінила підходи Вашингтона до процесу. Це підтверджується і змінами в риториці: якщо 23 листопада Трамп звинувачував Україну в «невдячності», а речниця Білого дому Керолайн Левітт заявляла, що НАТО не може безкінечно продавати зброю Україн, то вже 25 листопада посол США при Альянсі Метью Вітакер припустив, що оновлена версія плану може включати продовження продажу американської зброї Європі.
При цьому Москва продовжує стверджувати, що має тільки початковий варіант на 28 пунктів. У вівторок, 25 листопада, міністр закордонних справ Сергій Лавров сказав, що нових документів вони не отримували, та натякнув, що зміна «духу і букви Анкориджа» створить іншу ситуацію.
Попри заяви Кремля про якісь порозуміння між Трампом та Путіним під час зустрічі на Алясці в серпні, The Wall Street Journal повідомляв, що Трамп дав команді розробити план, схожий на його підхід до Сектора Гази, після введення санкцій проти «Лукойла» та «Роснафти» у жовтні. Роботу виконували Стів Віткофф і Джаред Кушнер за підтримки віцепрезидента Джей Ді Венса. У ЗМІ припускали, що значна частина тексту нагадувала тези Кирила Дмітрієва, адже «злитий» варіант повністю збігався з інтересами Росії.
Спершу Трамп наполягав, що Зеленський має підписати документ до 27 листопада, коли в США відзначають День подяки. Проте пізніше визнав, що первісний план – не фінальна пропозиція, і жодних дедлайнів більше не називав. Опитування свідчили, що територіальні поступки підтримують лише 16% його виборців.
Як повідомляв Bloomberg, 25 листопада під час обговорень у Абу-Дабі російська делегація відкинула оновлену редакцію, напрацьовану в Женеві. Однак офіційних коментарів від Кремля не було. Росія ще до того завдала ударів по Україні в ніч проти 25 листопада, випустивши 22 ракети та 460 БПЛА. У Києві загинули семеро людей. Пізніше того ж дня стало відомо, що ЄС працюватиме над удосконаленням «женевської» версії, не пропонуючи окремого документа.
На тлі цих дискусій експерти наголошують, що Європа має змінити стратегічний підхід до війни. Представник Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланге підкреслив, що без нового бачення європейська система безпеки взагалі може не сформуватися. А колишній глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що використання заморожених російських активів на підтримку України дозволило б Європі не залежати від рішень США.