Науковці дослідної станції «Маяк» у селищі Крути на Чернігівщині завершують розробку першого в Україні сорту їстівного овочевого лопуха. Унікальна рослина з високим вмістом інуліну може стати порятунком для діабетиків і поціновувачів здорового харчування. Водночас нова урядова політика в сфері агроселекції ставить під загрозу все багаторічне надбання дослідників.
Овоч з Японії, створений у Крутах
Овочевий лопух, на відміну від лікарських або дикорослих форм, має компактні розміри, прямий коренеплід і більш товарний вигляд. Його можна використовувати не лише як коренеплід, а й для приготування салатів із молодого листя або черешків, які мають смак, схожий на спаржу. За словами селекціонера Олександра Позняка, після легкого відварювання лопух втрачає гіркоту і стає справжнім делікатесом.
Цей лопух містить до 7% інуліну — природного пребіотика, що знижує рівень цукру та холестерину в крові. Овоч легко вирощується і підходить для сезонного використання: восени його зберігають у піску, а взимку з коренів вирощують молоду зелень прямо на підвіконні.
Селекція, що триває роками
Щоб створити перший український сорт овочевого лопуха, Позняк використав японську вихідну форму та провів багатоетапну селекційну роботу методом полікросу — перезапилення різних рослин для отримання найкращих ознак. У процесі проводились роки добору на стабільність і однорідність. Результатом став сорт з ніжним смаком, привабливим зовнішнім виглядом і відмінною врожайністю.
Нові овочі з інуліном: від скорцонери до хризантем
Крім лопуха, дослідники станції «Маяк» працюють над іншими інуліновмісними овочами. До державного реєстру вже внесено сорти скорцонери «Іспанська сила» та вівсяного кореня «Прометей». Цьогоріч до реєстрації готуються ще два нові сорти — овочевої хризантеми та багатоярусної цибулі.
Особливу увагу приділяють втраченим українським сортам. До прикладу, овочева хризантема «Елексір», яка була виведена ще до окупації Криму, зникла. Тепер вітчизняні селекціонери намагаються відновити цю культуру, щоб не залежати від закордонного насіння.
Держава відмовляється підтримувати агроселекцію
Проте після 1 червня підтримка наукових розробок опинилася під загрозою через скасування урядових пільг. Дослідні станції більше не мають змоги утримувати сорти в державному реєстрі через захмарну вартість патентів. Якщо раніше неприбуткові установи платили 5–10% від базової ставки, то тепер тариф зріс до 40–60%.
«Сорту потрібен документ, як людині паспорт. Без нього ми не маємо права навіть займатися його насінництвом», – пояснює Олександр Позняк.
Дослідницька станція «Маяк» має понад 50 сортів, однак жодної можливості утримати всі у реєстрі через обмежені фінанси. За словами селекціонера, навіть прибуткові аграрні установи не в змозі оплачувати зростаючі збори — не те що невеликі наукові колективи.
Малопоширені культури – під загрозою зникнення
Згідно із законом, вирощувати і поширювати насіння можна лише тих сортів, які мають свідоцтво про державну реєстрацію. Це означає, що без сплати за патенти вчені не зможуть офіційно продовжувати селекційну діяльність навіть у межах власних наукових розробок.
У «Маяку» не опускають рук і заявляють, що продовжуватимуть вирощувати незареєстровані овочі бодай для збереження напрацювань. В іншому випадку всі багаторічні здобутки українських аграріїв можуть бути втрачені. І країна, яка колись годувала півсвіту, ризикує стати повністю залежною від закордонного насіння.
