Майже чотири роки минуло з моменту авіаудару РФ по гуртожитку в мікрорайоні ЗАЗ у Чернігові 13 березня 2022 року, однак його мешканці досі залишаються без компенсацій. Частина людей живе у модульному містечку, інші винаймають житло власним коштом. Комісія, що обстежувала будівлю, визнала її такою, що підлягає знесенню, але мешканці продовжують домагатися виплат та звертаються до різних інстанцій.
На початок повномасштабного вторгнення в цьому гуртожитку проживали близько 250 сімей. Чернігівка Ірина Большак, яка мешкала на шостому поверсі, згадує, що бомба потрапила безпосередньо у їхній під’їзд. Її чоловік загинув, а вона з дитиною опинилися на першому поверсі після вибуху.
«Бомба впала якраз на наш під’їзд. У мене загинув в будинку чоловік. Це була 4:30 ранку. Нас з дитиною викинуло на перший поверх біля під’їзду», — розповідає Ірина Большак.
За словами жінки, більшість жителів не отримали компенсацій, незважаючи на численні звернення до органів влади. Вона пояснює, що через неприватизовані кімнати в блоках мешканці, чиє житло приватизоване, також позбавлені можливості отримати виплати.
Схожу ситуацію описують Ірина Кононенко та Оксана Величко, які жили на другому поверсі: їхні кімнати повністю згоріли, а через одну неприватизовану кімнату в блоці вони не можуть оформити компенсацію. Наразі Ірина мешкає з дочкою в модульному будинку, тоді як Оксана орендує житло.
Мешканці переконані, що проблему могла б розв’язати зміна законодавства, зокрема коригування правил програми «єВідновлення».
«У нас у кожної кімнати був свій особовий рахунок. Ми платили податки, у нас приватизовано житло… Чому ми не можемо отримати виплати за свої квадратні метри?» — каже Ірина Большак.
У документі Чернігівської міської ради від 16 жовтня зазначено, що серед проєктів відновлення громади передбачено демонтаж будинку на проспекті Миру, 249. Завершення робіт заплановано на вересень 2026 року, що викликає занепокоєння мешканців.
«Ми не дамо дозвіл знести будинок. Ми вимагаємо, щоб у нас були виплати або житло», — наголошує Ірина Большак.
Начальниця відділу міжнародних відносин міськради Наталія Хольченкова повідомила, що план відновлення громади потрібний для співпраці з міжнародними партнерами, а строки реалізації проєктів можуть бути неточними. Представниця міського управління ЖКГ Тетяна Корж уточнила, що рішення про демонтаж поки не надходило.
«Дозвіл правоохоронців є, але виконавчий комітет має ухвалити рішення про демонтаж… Закупівлю провести, визначити виконавця», — зазначає Тетяна Корж.
Заступник міського голови й голова відповідної комісії Олександр Атрощенко розповів, що станом на листопад 2025 року схвалено 38 житлових сертифікатів для мешканців гуртожитку. Він підкреслив, що демонтаж не має відбуватися до вирішення всіх правових питань.
«Питання ставив народним депутатам… Ми хочемо, але не можемо. Є законодавчі акти», — говорить Атрощенко.
Начальник управління містобудування та архітектури ОДА Сергій Куреня пояснює, що ситуацію можна вирішити лише зміною постанови, яка б дозволила комісіям ухвалювати рішення у таких випадках.
Нардеп від Чернігівщини Сергій Гривко підтвердив, що отримував звернення мешканців. Він наголошує, що найшвидше питання могла б врегулювати постанова Кабміну, якщо Мін’юст і Міністерство розвитку громад нададуть відповідні висновки.
«На засіданні Кабміну до постанови внесли зміни — й воно вже працює… Я писав уже, напевно, звернень п’ять», — зазначає Гривко.
Згідно з відповіддю Мінрозвитку від 2 грудня, з 5 січня 2026 року набуде чинності постанова, що спрощує компенсації за програмою «єВідновлення» для пошкодженого спільного майна. Щодо знищених об’єктів, Мін’юст у листі від 8 жовтня 2025 року пояснив, що збереження прав співвласності може ускладнити процедури.
Сергій Гривко додає, що можливі й інші механізми врегулювання.
«На мою думку, простіше зробити, щоб відкрити банківський рахунок… і хай вона буде. Зараз актуалізуємо, ще одне буде звернення», — каже народний депутат.