Під час засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту, що відбулося 4 грудня, Борисоглібський собор у Чернігові був внесений до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Про ухвалене рішення повідомило Міністерство культури України.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила, що кількість українських об’єктів під посиленим захистом зросла до 46, що робить Україну однією з держав із найширшим переліком об’єктів культурної спадщини, які мають найвищий міжнародно-правовий рівень охорони.
До переліку культурних цінностей у 2025 році, окрім Борисоглібського собору, увійшли:
Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський, Одеська область;
Успенський собор, м. Харків;
Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець, Сумська область;
Мовчанський монастир, м. Путивль, Сумська область;
Покровська церква, м. Харків;
Приморські сходи, м. Одеса;
Воскресенська церква, м. Суми;
Кирилівська церква, м. Київ;
Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
Троїцький собор, м. Суми;
Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень, Житомирська область;
Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
Одеський національний художній музей, м. Одеса;
Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;
Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
Посилений захист, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року, може бути наданий лише об’єктам, що відповідають трьом умовам: мають виняткову культурну цінність, забезпечені національними механізмами охорони та не використовуються для військових цілей, що підтверджується офіційною заявою держави, яка контролює ці об’єкти.
Україна стала першою країною, яка під час повномасштабної агресії застосувала на практиці цей механізм у широкому масштабі, створивши важливий міжнародний прецедент.
Культурні цінності, включені до списку під посиленим захистом, отримують найвищу форму охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього «імунітету» розглядається як грубе порушення протоколу та кваліфікується як серйозний міжнародний злочин, що передбачає відповідальність як держав, так і окремих осіб.