У Верховній Раді 9 скликання 201 депутат з фракцій “Слуга Народу”, “Платформа за життя та мир”, “ДОВІРА”, “Відновлення України”, “За майбутнє” та групи позафракційних підтримали два законопроекти, що передбачають скорочення доступу до відкритих даних. Про результати голосувань і можливі наслідки для громадського сектору йдеться в аналітичному дослідженні YouControl.
Після початку повномасштабної війни доступ до понад 400 ключових наборів відкритих даних був закритий. Лише завдяки наполегливим вимогам журналістів, громадських організацій і бізнес-спільноти вдалося відновити відкритість частини реєстрів, зокрема реєстру корупціонерів, декларацій посадовців, фінансової звітності підприємств, даних про арештовані активи та окремих розділів ЄДР. Попри це, сфера продовжує стикатися з новими загрозами.
Юристи та експерти YouControl проаналізували найостанніші законодавчі рішення, які, за їхніми висновками, підсилюють корупційні ризики та ставлять під питання засади демократичного управління.
Законопроект №11533 від 29.08.2024 щодо регулювання доступу до публічних електронних реєстрів Міністерства юстиції вже ухвалила Верховна Рада, а Президент його підписав: “за” проголосували 231 парламентар.
Експерти наголошують, що обмеження доступу до публічних реєстрів у формі відкритих даних зменшить можливості громадського контролю за державними органами та підприємствами з державною часткою. За відсутності відкритої інформації громадяни не зможуть перевіряти майно, корпоративні права чи транспортні засоби, а бізнес втратить інструменти швидкої перевірки партнерів, пов’язаних осіб чи судових проваджень. Це ускладнить виявлення ухилення від податків, розслідування економічних злочинів і моніторинг закупівель.
Другий законопроект – №13420 від 25.06.2025 про зміни до Податкового кодексу для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу – також прийнятий і підписаний главою держави. Його підтримали 260 депутатів.
За оцінкою аналітиків, обмеження доступу до інформації про учасників договорів у сфері публічних закупівель позбавляє бізнес прозорих і рівних умов. Перевірка доброчесності постачальників та контроль за витрачанням бюджету стає неможливими, що збільшує корупційні ризики й негативно впливає на інвестиційний клімат. Правоохоронці втрачають можливість оперативно відстежувати власників, структуру бізнесу та історію участі в закупівлях, що підвищує вірогідність конфлікту інтересів.
Третій документ – законопроект №7033-д від 13.01.2023 про обмеження розголошення певних даних у судових рішеннях – поки що пройшов лише перше читання.
У разі його ухвалення, як зазначають експерти, може постраждати принцип гласності судової влади. Закриття доступу до Єдиного реєстру судових рішень позбавить громадян можливості стежити за судовою практикою та знизить прозорість правосуддя. Для бізнесу це ускладнить комплаєнс-процедури й юридичні перевірки партнерів, що підвищить ризик роботи з ненадійними суб’єктами.
Окрему увагу дослідження приділяє законопроектам №8153 і №6177 щодо реформи системи захисту персональних даних, які нині перебувають у Верховній Раді. Експерти вказують на низку недоліків, зокрема на створення органу з надмірними повноваженнями, який може впливати на сферу відкритих даних та накладати значні штрафи – до 20 млн грн для фізичних осіб та до 150 млн грн або 8% річного обороту для юридичних осіб. Зазначені норми можуть фактично обмежити доступ до суспільно важливої інформації.
Ризиком також називають невизначеність меж між персональними даними та інформацією, що має бути публічною. Це може ускладнити роботу журналістів, правоохоронців і аналітиків, які досліджують корупційні кейси, зокрема ті, що пов’язані з фігурантами санкційних списків. У матеріалі наведено приклад аналізу даних щодо Тимура Міндіча після рішення РНБО від 13 листопада 2025 року.
За підрахунками YouControl, підтримку законопроектам №11533 і №13420 надали 201 депутат. Із них 164 депутати представляють “Слугу Народу”, по дев’ять – фракції “Платформа за життя та мир” та “Відновлення України”. Вісім позафракційних також висловилися “за”. Аналогічну кількість голосів надали депутати “Партії “За майбутнє”, а ще троє підтримали документи від групи “ДОВІРА”.
У законопроекті №13420 фігурує 128 ініціаторів. Серед них – 125 співавторів зі “Слуги Народу”, з яких сто депутатів голосували за обидва документи, представник “Партії “За майбутнє” Богдан Торохтій, а також двоє позафракційних – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко.
YouControl встановив, що частина депутатів, які підтримали законопроекти №11533 та №13420, пов’язана з 37 корпоративними групами. Зокрема, у переліку зазначено Артема Ковальова зі “Слуги Народу”, який у 2018 році був серед учасників ТОВ “ТРК “СТУДІЯ 1+1”. До корпоративної групи “Квартал 95” має стосунок Ольга Руденко, що раніше працювала у ТОВ “Квартал 95”.
До “Групи родини Баруля” пов’язують Ірину Борзову, яка, за інформацією ЗМІ, є дочкою продюсера Наума Барулі. Олександра Сову пов’язують із “Групою родини Сова”, що включає ТОВ “СОВА ДЖЕВЕЛРІ ХАУС” та ТОВ “ЮВЕЛІРНИЙ ДІМ “СОВА”. Ганна Лічман раніше працювала у корпорації “АТБ”.
У “Платформі за життя та мир” до корпоративної групи Бортів відносять Віталія Борта, тоді як Юлія Іоффе – до “Групи Юрія Бойка”. Представників “ДОВІРИ” Миколу Кучера та Ларису Білозір пов’язують із “Миронівським хлібопродуктом (МХП)”.
У групі “Відновлення України” Валерія Гнатенка зараховують до “Групи родини Гнатенко”. У “За майбутнє” Ігор Молоток пов’язаний із “Групою Ігоря Молотка та Андрія Комара”, а Юрій Шаповалов – із “Групою родини Мовчан”.