Чернігівець Матвій Крутень ще у XVIII столітті зробив відкриття, яке згодом прославило Івана Павлова. Саме Крутень першим описав явище умовного рефлексу та дослідив нервову регуляцію слиновиділення — на сто років раніше за науковців, які нині вважаються основоположниками цих знань.
Про це йдеться в дописі проєкту «Чернігівщина туристична» у Facebook.
Перший український фізіолог і новатор свого часу
Матвій Самсонович Крутень народився у Чернігові й за своє коротке життя — він прожив лише 33 роки — встиг зробити вагомий внесок у науку. Його дослідження стосувались рефлексів і регуляції процесів травлення. Зокрема, він одним із перших зафіксував взаємозв’язок між подразниками і слиновиділенням, тим самим описавши, по суті, механізм умовного рефлексу.
Те, що нині відоме як «рефлекс Павлова» — реакція організму на сигнал, що передує їжі, — вже було предметом вивчення Крутеня задовго до дослідів із дзвіночками і собаками в лабораторіях Івана Павлова. Водночас Павлов і його попередник Сєченов значно розширили й систематизували вивчення цієї теми, створивши теорію вищої нервової діяльності.
Наукова спадщина, що випередила час
Окрім досліджень у сфері фізіології, Матвій Крутень став автором першого українського посібника з військової медицини. Його дисертацію під назвою «Медичний виклад про травлення» вважають однією з перших наукових праць у галузі фізіології на теренах України.
Також Крутень ініціював створення першої венерологічної лікарні, де певний час працював керівником. Серед його наукових досягнень — опис будови ротової порожнини, дослідження іннервації слинних залоз і роль нервової системи у травленні.
Сьогодні ім’я цього маловідомого, але видатного українського вченого повертається в історичний науковий контекст. Його праці й ідеї знову викликають зацікавлення — як доказ того, що українська наука має глибоке коріння і власні першовідкриття.