На початку XX століття у Чернігові діяв один із перших міських готелів із виразною назвою – «Царьград». Про це нагадала журналістка Ірина Осташко у своєму матеріалі, розповідаючи про маловідомі сторінки готельного бізнесу тогочасного міста.
Розташований у центральній частині Чернігова, готель займав перший поверх будинку Гурвіча. Власного приміщення він не мав, і поруч із ним діяли інші обслуговуючі заклади. Попри символічну назву, популярністю серед містян готель «Царьград» не користувався і згодом поступився іншим закладам у місті.
Назва з імперським і релігійним підтекстом
Кандидат історичних наук Максим Блакитний пояснює, що назва «Царьград» не була випадковою. Вона відсилає до ідеології Російської імперії XVIII–XIX століть, яка претендувала на спадщину Візантії й вважала себе «третім Римом» після Рима та Константинополя (Царьграда).
«Це був період російсько-турецьких війн. Імперські амбіції захопити Стамбул, колишню столицю Візантії, знайшли відображення і в побутових речах, таких як назви готелів. Назви, як “Царьград”, виконували не лише рекламну, а й ідеологічну функцію – вони психологічно впливали на громадян і гостей міста», – зазначив історик.
Конкуренція та втрата популярності
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття «Царьград» поступово втратив конкурентоспроможність. У місті набагато більшою популярністю користувалися готелі «Гранд готель» та «Олександрівський», які, ймовірно, пропонували кращі умови та сервіс.
Примітно, що в тогочасній пресі фіксувалися візити чиновників та інших офіційних осіб, які вказували, у якому саме готелі ті зупинялися. Одним із найвідоміших постояльців «Царьграда», за словами Блакитного, був сам Тарас Шевченко.
Доля будівлі та готелю
Будівля, в якій розміщувався «Царьград», до наших днів не збереглася. Приватні готельні підприємства було ліквідовано в 1920-х роках після приходу радянської влади. Подальші бойові дії під час Другої світової війни завдали значних пошкоджень історичному центру Чернігова, і внаслідок бомбардувань зник і будинок Гурвіча.
Сьогодні готель «Царьград» лишився лише в історичних згадках – як один із елементів побутового простору тогочасного Чернігова, що одночасно був носієм ідеологічного впливу імперії на українське місто.